Хустки українських бабусь і кокум: проєкт BABA & KOKUM

українському фестивалі біля Атави вже чотири роки. Але саме цей рік особливий, бо саме цього року 13 вересня в нас відбудеться фестиваль і ми на етапі підготовки народжується дуже [музика] багато і цікавих проектів, дуже багато цікавих історій. І сьогодні хочу поділитися історією дуже зворушливою.

130 років тому емігрантки з України, емігранти, емігрантки прибували до Канади і привозили з собою свої традиції, [музика] свою культуру і свою історію. І, звісно, однією з таких традицій були хустки. Розмальовані [музика] красиво, квітами, дуже святкові. І Indigenous People, які тут проживали ще за тих часів, [музика] вони зацінили ці хустки і взяли теж до себе до культури їх. [музика] І українські бабусі передали цю традицію до Indigous бабусь, які називаються Кокул.

І тому ми також запускаємо проект Баба Кокул. Поділюсь трошки пізніше, коли він оформиться. [музика] Але ідея те, щоб працювати цю традицію, цю єдність, єдність між різними культурами, між різними континентами, між різними світами [музика] зовсім. І ця єдність має бути червоною ниткою, скажімо так, через це, що ми робимо.

Тому крутезний наш фестиваль, доєднуйтесь і, можливо, якісь свої історії цікаві [музика] сюди вшивайте. Так само, як рушник єдності перемоги, який вже я розповідав, зшивається з [музика] багатьох невеличких рушників. І ми теж запросили Indigenous [музика] People до нашого фестивалю, представників прийти і теж цю історію розповісти, поділитись і показати, як вона виглядає на [музика] зараз. готуємось і дай бог вони прийдуть